Про відповідальне ставлення до середовища говорять досить давно. І про небезпечні масштаби засміченості теж є багато інформації. Але… Це не надто сприяє підвищенню свідомості більшості українців. Так, нема напрацьованої схеми збору посортованого сміття, нема сміттєпереробного заводу, нема багато всього, що мають європейські країни. Та навіть у тих умовах, що маємо можна робити максимум можливого, щоб побороти „сміттєву епідемію“.
Соціальна ініціатива „Хтось не зробить!“ Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ вже досить тривалий час веде екологічну працю, гуртуючись разом з іншими громадськими ініціативами, організаціями та свідомими громадянами.
Зараз вже є чимало напрацювань, які крок за кроком планують впроваджувати. Так, зокрема нещодавно відбувся навчальних тренінг для керівників і працівників бібліотек, дошкільних закладів та шкіл. Саме там одразу після завершення канікул розпочнуть впроваджувати роздільний збір сміття.
— Багато хто готовий сортувати. Та кажуть, нема культури сортування, нема чи не достатньо контейнерів, люди не вміють сортувати. Без допомоги садочків, шкіл, батьків ми не зможемо впровадити це в повній мірі, — каже керівник соціальної ініціативи „Хтось не зробить!“ та співорганізатор громадської ініціативи „Чисте місто“ Олег Котис. — Наша головна мета — допомогти впровадити у Львові сортування відходів. Ми плануємо донести до наших співгромадян світову концепцію Zero Waste — Нуль відходів. Йдеться не лише про переробку сміття, а осмислення необхідності змінювати мислення і спосіб життя.
Практику сортування сміття вже повним ходом опановують і в різних львівських парафія УГКЦ та в Патріаршому домі УГКЦ у Львові.
Про те, як впроваджувати сортування у навчальних закладах, доносити необхідну інформацію дітям, зокрема під час уроків, а також, як правильно сортувати сміття розповідали під час тренінгу фахівці у темі екології що не так давно організовували в межах діяльності соціальної ініціативи „Хтось не зробить“. Це, зокрема засновниця спільноти „Львівський Хробороб“ Ірина Миронова, представник компанії „Вторресурси Захід“ Андрій Ільків, представник ініціативи „Зелена коробка“ Святослав Стець, тренер із фінансових питань Северина Падовська та Олег Котис.
Завдяки співпраці з партнерами еко-ініціативи „Чисте місто“ — інформаційного порталу „Твоє Місто“, ініціативі „Зелена коробка“, „Вторресурси Захід“ інформація про те, як компостувати органічні відходи, як збирають, заготовляють і переробляють папір, як сортувати побутові відходи вдома й на роботі, як відходи перетворити в доходи, поширюється в нашому місті.
— Фактично поблизу кожного населеного пункту є величезне сміттєзвалище. Загалом таких по Україні є понад 27 тисяч — це нелегальні ями зі сміттям. Ця ситуація ілюструє те, як ми поводимося з матеріальними благами. Адже сміття — це лише вершина „айсбергу“. Бо все, що ми споживаємо зроблене з чогось. Зміна поводження з речами, зменшить кількість відходів вдома і, відповідно, зменшить потребу в такій кількості ресурсів. Ми всі чули про проблему зміни клімату, яка теж суттєво впливає на довкілля і на нас. У Європейському Союзі зараз говорять про доцільність циркулярної економіки. Це, коли фактично вся технічна складова, матеріальні ресурси мають виробляти так, щоб їх можна було переробити, а те, що розкладається — повинне повертатися в природу. Саме тому ЄС поставив нові вимоги про вторинну переробку, щоб зменшити кількість відходів, які б йшли на спалювання, — наголосила у своєму виступі Ірина Миронова.
Еко-активісти переконані, що в Україні теж діятиме цей принцип. Тож зараз, на переконання спікерів та й еко-активістів загалом, варто готувати до цього дітей, заклавши новий спосіб мислення. Зокрема, це перейти на багаторазове користування різними речами. Ми повинні дивитися, що потрапляє в наші смітники. Відповідно можемо будувати власні системи сортування сміття. Те, що не можемо переробити — маємо мінімізувати.
5 простих правил сортування, що полегшать вам життя:
- Двічі подумайте, перш ніж щось КУПУВАТИ або брати безкоштовно.Те, що нам доводиться сортувати — те, що ми принесли додому. За статистикою, 20% занесених в дім товарів не використовуються і стають сміттям. Тому, менше покупок = менше сміття, а також збережені гроші і час.
- Купуйте з меншою кількістю ПАКУВАННЯ (40% нашого сміття) і лише продукцію з МАРКУВАННЯМ (трикутник з цифрами або літерами), щоб впевнитись, що після використання її приймуть на переробку.Уникайте ОДНОРАЗОВОГО посуду.
- ВИХОДЯЧИ З ДОМУ, візьміть за звичку брати з собою сумку для покупок, мішечки (на заміну поліетиленовим пакетам), контейнер для м’яса і риби та гарний настрій!
- І, нарешті, сам процес СОРТУВАННЯ! На сортування приймають лише чисте сміття, тому забруднене слід очистити від залишків їжі та промити водою.
- ЗДАВАЙТЕ макулатуру, склотару, батарейки тощо в пункти збору.
Наталія ПАВЛИШИН
Світлина з відкритих інтернет-джерел
Читайте також:
Як живе сміття? Екскурсія на сміттєзвалище і не тільки
Zelenew: коли просто робиш те, що любиш
Церква закликає не спалювати листя
